Народний депутат Григорій Смітюх давно заробив вже репутацію людини слова: сказав-зробив. Під час спілкування він обіцяв запропонувати вдосконалення механізм державного стимулювання благодійництва в Україні, зокрема, конкретизувати форми державної підтримки благодійної діяльності. Сьогодні Головне науково-експертне управління висловило свою думку…

В своїй пояснювальній записці автор одразу звернув увагу на те, що жодна країна в світі не в змозі за рахунок бюджетних коштів підтримувати в належному стані культурну спадщину та установи соціального призначення. Сьогодні, коли Україна разом з усім цивілізованим світом вступила в третє тисячоліття, для нашого суспільства вкрай важливо зберегти наявний потенціал милосердя та філантропії, відродити в нових умовах славні традиції українського благодійництва, що значно прискорить вирішення нагальних соціальних проблем, сприятиме покращенню культурного та духовного життя народу насамперед в регіонах, де фінансування вкрай обмежене.

Однак, сучасна вітчизняна філантропія, і благодійництво, і меценатство, розвивається досить уповільнено за темпами, стихійно за напрямками і без належної підтримки з боку держави. Воно здебільшого зводиться до разових акцій. На сьогодні, в основному, філантропічна діяльність здійснюється в сфері шоу-бізнесу, спорту, і значно в меншому ступені охоплені нею освіта, наука, бібліотечна та музейна справи.

Необхідність прийняття відповідних змін обумовлюється реальним станом розвитку благодійної допомоги сферам культури, науки, освіти, медицини, спорту, соціального забезпечення, необхідністю створення належних умов для поступального розвитку культури української нації та культур національних меншин, збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища, естетичного виховання дітей та юнацтва. Крім того, Григорій Смітюх запропонував європейські форми вдосконалення механізму стимулювання державної підтримки.

Перша пропозиція - пропонується змінити редакцію підпункту 5.2.13 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої «суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) платником податку як благодійна допомога згідно з чинним законодавством у розмірі, що не перевищує п’яти відсотків валового доходу платника податків звітного періоду”. Таким чином, мова ведеться про зниження оподаткування з коливання від 2% до 10% на постійний відсоток - 5%.

За думкою експертів, пропозиція проекту поширювати податкові пільги на суми благодійної допомоги незалежно від напрямків її використання, не повною мірою узгоджується з ідеологією чинного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою передбачено, що податкові пільги надаються тільки у випадках надання платником податку цільової благодійної допомоги. Зокрема, у разі добровільного перерахування коштів або вартості товарів (робіт, послуг): платниками податку до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, засновникам постійно діючого третейського суду (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 статті 5); підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності (підпункт 5.2.3 пункту 5.2 статті 5); для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів на користь резидентів (підпункт 5.2.18 пункту 5.2 статті 5); організатору фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів з метою підготовки і проведення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів, а також суб'єктам сфери фізичної культури і спорту (підпункт 5.2.19 пункту 5.2 статті 5).

Крім того, згідно з чинною редакцією підпункту 5.2.13 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються до складу валових витрат платника податку (а, отже, не оподатковуються) суми коштів або вартість майна добровільно перераховані для цільового використання з метою охорони культурної спадщин, установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, причому, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

Зважаючи на те, що поширення податкових пільг на всі суми благодійної допомоги, незалежно від напрямів її використання, призведе до загального зменшення надходжень від податку на прибуток до бюджету і, відповідно, до можливого недофінансування певних бюджетних програм, експерти зауважили, що в умовах фінансової кризи така пропозиція є недостатньо обґрунтованою.

Впевненості позицій фахівців, які проводили експертну оцінку, можна тільки позаздрити.

По-перше, ніколи в бюджеті в жодній країні світу не буде виділено стільки грошей, скільки необхідно для ремонтів та модернізацій музеїв, повернення художніх цінностей, вивезених з країни, і які тепер можна повернути лише шляхом придбання на аукціонах, підтримку створення театральних постанов, вивозу творів сучасного мистецтва з метою популяризації України як сучасної арт- країни та активного гравця на світовому мистецькому просторі.

По-друге, в останню чергу наші можновладці думають про підтримку талантів, особливо тих, які мешкають в регіонах і вже зараз вимагають підтримки, оскільки в майбутньому ці діти стануть гордістю країни, досягнувши успіху в світі у спорті, в музиці та в інших галузях мистецтва та областях знань.

По-третє, практика показує, що реальні бюджетні кошти перераховуються, починаючи з другого півріччя, і до кінця року вони не можуть бути освоєні в повному обсязі. Таким чином нібито залишки згідно закону повертаються до бюджету напередодні закінчення року. В результаті чиновники дуже задоволені, формально вони гроші переказали в повному обсязі та й ще і повернули з них частину. Щастя, якщо дитячі музичні заклади та музеї встигли зробити бодай косметичний ремонт, щоб відвідувачам на голову нічого не впало. А запропонована ініціатива створює механізм регулярного надходження коштів, що забезпечить безперебійну роботу в галузі філантропії та передбачуване надходження допомоги до отримувача.

По-четверте, сьогодні лише три відсотки представників бізнесу займаються філантропією, та смішно думати, що саме вони тримають на своїх плечах весь бюджет країни, який зруйнується, як картковий будиночок, якщо їм надати пільги в розмірі п’яти відсотків при оподаткування прибутку підприємств.

По-п’яте, запропоновані зміни стосуються всіх форм допомоги, оскільки діючим законом «Про благодійність» чітко зазначено, що ніхто не має права обмежувати громадян України у виборі сфери філантропічної допомоги.

Що стосується зауваження щодо «незрозумілості» викладеної позиції щодо розміру включення до складу валових витрат розмір допомоги, що не перевищує 5 %, то це так зване середній арифметичний показник, причому запропонована для дискусії депутатам, - між діючими 2 та 10%.

Мета - залучити середнього рівня бізнес до системної роботи, а не одиничних заходів та уникнення значних втрат до бюджету.

Друга пропозиція. У проекті пропонується доповнити статтю 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» новим підпунктом 4.3.37, відповідно до якого до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (та не оподатковуються) «суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) або отримані платником податку як благодійна допомога згідно з чинним законодавством у розмірі, що не перевищує п’яти відсотків загального місячного оподатковуваного доходу платника податку”.

Експерти зауважили, що у разі запровадження зазначеної законодавчої пропозиції Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» міститиме два різних механізми оподаткування благодійної допомоги, отриманої фізичною особою (згідно з запропонованою у проекті редакцією підпункту 4. 3. 37 та чинною редакцією підпункту 9.7.3. пункту 9.7 статті 7 цього ж закону). Проте проект не містить пропозицій щодо усунення зазначених неузгодженостей. Крім того, пропозиція проекту не оподатковувати нецільову благодійну допомогу у розмірі, що не перевищує п’яти відсотків загального місячного оподатковуваного доходу платника податку потребує додаткового обґрунтування.

Цей висновок також не може не дивувати. По-перше, мета цієї пропозиції полягає в тому, щоб залучати до благодійництва не тільки організації, але й громадян, надавши їм механізм заохочення в підтримці талантів або у вирішенні соціальних проблем свого регіону. По-друге, дуже дивує, що експерти зацікавились рівнем доходу отримувача такої благодійної допомоги і, що нібито «відповідно, створюватиме умови для ухиляння від сплати податку». Чим більші доходи меценатських та благочинних організацій, тим масштабніші проекти, в які вони можуть спрямувати надходження, бо в країні, де десятиріччями не вирішувалися соціальні проблеми та живе стільки талантів, куди вкласти гроші завжди знайдеться

Узагальнюючий висновок дуже традиційний: за результатами розгляду в першому читанні законопроект слід відправити на доопрацювання. Оскільки прийняття законодавчих пропозицій може вплинути на скорочення надходжень до бюджету, то для прийняття виваженого рішення щодо пропозиції проекту слід отримати відповідний експертний висновок Міністерства фінансів України, як цього вимагає стаття 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Міністерство фінансів України має визначити вартісну величину впливу законопроекту на доходну чи видаткову частину бюджетів та надати пропозиції щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання ним чинності.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності ”

Народний  депутат України                                                                            Г.Є. СМІТЮХ