До № 6176 від 22.09.2004,

внесеного народним депутатом

України М.Баграєвим

В И С Н О В О К

на проект Закону України про меценатство

(реєстраційний № 6176)

Реальний стан розвитку культури та мистецтв в Україні, необхідність створення належних умов для поступального розвитку культури української нації та культур національних меншин, збереження культурно-історичного середовища,  зумовлюють необхідність законодавчого врегулювання правовідносин у цій галузі.

Меценатство, як вид благодійництва, є важливим джерелом недержавної підтримки культурного розвитку будь-якої держави. Діяльність меценатів може вільно розвиватися, якщо на рівні держави та суспільства для неї існуватимуть сприятливі умови, закріплені національним законодавством.

Отже потреба в законопроекті, спрямованому на врегулювання правовідносин в сфері меценатства, напевно, існує, натомість цей акт викликає низку зауважень та пропозицій.

1 Слід узгодити визначення меценатства, запропоноване у проекті (ст. 1 проекту) із визначенням, що міститься у базовому щодо благодійницької діяльності (включаючи меценатську) нормативно-правовому акті – Законі України “Про благодійництво та благодійні організацій” (ст. 1 Закону).

2. Крім того, в проекті не визначено права меценатських організацій, хоча  права меценатів-фізичних осіб зазначено (ст. 7 проекту)

3. Стаття 7 проекту передбачає, що кожен має право здійснювати меценатську діяльність на території України. Вважаємо, що необхідно зазначити про  заборону здійснювати таку діяльність  за рахунок Державного бюджету та місцевих бюджетів державними органами і організаціями, що фінансуються за рахунок зазначених бюджетів.

4. Не зрозумілими є  положення проекту (стаття 7) – про можливість збереження у таємниці розмірів та\або цілей меценатської діяльності. Вбачається, що це положення потребує додаткового розкриття, оскільки воно може перешкоджати отриманню меценатами передбачених законодавством пільг, за умови, якщо меценат забажає реалізувати своє право на збереження в таємниці відомостей про свою меценатську діяльність.

5. Звертаємо увагу, що, не зважаючи на існування статті, присвяченої вищому органу управління меценатською організацією, в проекті не визначено, який саме орган є вищим органом управління меценатської організації? (ст. 9 проекту).

6.  Базовим законом у сфері благодійництва і таким, що регулює на сьогодні й меценатську діяльність, як згадувалось вище, - є Закон України “Про благодійництво та благодійні організації”, статтею 8 якого передбачено, що для державної реєстрації благодійної організації серед переліку  документів, що підлягають подачі до реєструючого органу, засновники зобов'язані подати протокол установчих зборів. Адже саме на установчих зборах приймається рішення про заснування благодійницької організації. Проектом же пропонується подавати задля цього протокол загальних зборів (ст. 11 проекту). Отже в цій частині проект вимагає узгодження із зазначеним вище законом.

7. Крім того, положення проекту про перелік обов’язкових відомостей, які мають бути вказані  у статуті меценатської організації (ст. 14 проекту), в цілому слід узгодити із положенням про аналогічний перелік, Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” (ст. 12 Закону).

8. Проектом також пропонується ввести положення щодо стимулювання меценатської діяльності, яке полягає в наданні податкових та інших пільг (ст. 19 проекту).  Для унеможливлення зловживань в питаннях надання означених пільг, необхідно встановити чіткий перелік пільг, що можуть надаватися меценатським організаціям та умови, за якими такі пільги надаються. Крім того у Прикінцевих положеннях проекту слід вказати про внесення відповідних доповнень до базового Закону про систему оподаткування в Україні.

9. Оскільки в проекті запропоновано запровадження як стимулюючого заходу щодо меценатської діяльності представлення учасників цієї діяльності до державних нагород (стаття 18 проекту), слід запропонувати одночасне внесення відповідних доповнень до базового Закону України “Про державні нагороди України”, що регулює правовідносини у цій сфері.

10. Слід також виважено підійти до питання про доцільність прийняття окремого законопроект, що регулює правовідносини у сфері меценатської діяльності.

Оскільки меценатство є специфічною формою благодійництва (стаття 1 Закону України Про благодійництво та благодійні організації”), вважаємо, що специфічні положення цього проекту з врахуванням зауважень та пропозицій управління можуть стати предметом окремого розділу “Про меценатство” чинного Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” при відповідному переоформленні цього проекту у проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”.

Керівник Головного науково-

експертного управління                                                  А. Мацюк

Зав.від.В.Третьякова

Н. Чечетова

Вик.      В.Демченко

І.Кудрявцева