ПРОЕКТ
Вноситься народним депутатом України
СМІТЮХОМ Г.Є. (посв. №114)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 46, ст. 292), виклавши його в такій редакції:
„ЗАКОН УКРАЇНИ
Про благодійництво та меценатство
Цей Закон визначає загальні засади благодійництва та меценатства, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної та меценатської діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, створення сприятливих умов для розвитку культури, мистецтва, освіти, науки та спорту, збереження та примноження культурної спадщини та зміцнення здоров’я нації, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про благодійництво, меценатство
Законодавство про благодійництво та меценатство складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та меценатство.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про благодійництво та меценатство, то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 2. Загальні положення
Благодійництвом (благодійною діяльністю) в Україні є добровільна безкорислива фінансова, матеріальна, організаційна та інша підтримка благодійниками або благодійними організаціями набувачів благодійної допомоги, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, з метою, за напрямами та на умовах, визначених цим Законом.
Меценатством (меценатською діяльністю) в Україні є добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка меценатами або меценатськими організаціями об’єктів культури та таких видів діяльності як культура, мистецтво, наука, освіта, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, з метою, за напрямами та на умовах, визначених цим Законом;
Благодійником є фізична або юридична особа, яка здійснює благодійництво в інтересах набувачів благодійної допомоги. Благодійною організацією є недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб, створена відповідно до цього Закону.
Меценатом є фізична або юридична особа, яка здійснює меценатство в інтересах набувачів меценатської допомоги. Меценатською організацією є недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення меценатської діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій, створена відповідно до цього Закону.
Фізичні та юридичні особи - благодійники та меценати можуть займатися благодійництвом та меценатством самостійно або разом з відповідними благодійними та меценатськими організаціями.
Набувачами благодійної допомоги можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу відповідно до основних напрямів благодійництва, визначених цим Законом. Набувачами меценатської допомоги можуть бути фізичні та юридичні особи, які здійснюють діяльність в сфері культури, мистецтва, науки та освіти і отримують меценатську допомогу відповідно до основних напрямів меценатства, визначених цим Законом .
Не можуть бути набувачами благодійної та меценатської допомоги органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політичні партії (блоки), їх об’єднання, а також зареєстровані в порядку, встановленому законом, кандидати у депутати, кандидати у Президенти України, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови.
Норми цього Закону не розповсюджуються на спонсорство - добровільну матеріальну, фінансову, організаційну та іншу підтримку набувачів спонсорської допомоги фізичними та юридичними особами (спонсорами) з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.
Стаття 3. Основні засади благодійництва та меценатства
Основними засадами благодійництва та меценатства є:
державна підтримка благодійництва та меценатства,
добровільність,
законність,
гуманність,
спільність інтересів і рівність прав суб’єктів,
гласність.
Благодійники, меценати, благодійні та меценатські організації можуть брати участь в державних цільових програмах підтримки у відповідних галузях виключно на добровільних засадах.
Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і меценатством тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.
Забороняється надання благодійної та меценатської допомоги за рахунок Державного бюджету та місцевих бюджетів державними органами і організаціями, що фінансуються за рахунок зазначених бюджетів.
Стаття 4. Основні напрями благодійництва
Благодійництво здійснюється у таких основних напрямах:
сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;
поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують соціальної допомоги та піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади мають обмежені можливості реалізації своїх прав і законних інтересів;
надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, в результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;
сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування;
сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям;
Стаття 5. Основні напрями меценатства
Меценатство здійснюється у таких основних напрямах:
сприяння розвитку культури, мистецтва, науки, освіти, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;
надання допомоги талановитій творчій молоді;
сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
надання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури
надання меценатської допомоги дошкільним, загальноосвітнім, позашкільним та професійно-технічним навчальним закладам;
надання меценатської допомоги національним закладам культури та мистецтва, а також з метою збереження пам'яток історії та культури.
Конкретні напрями благодійництва та меценатства визначаються благодійниками і меценатами самостійно.
Розділ ІІ. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ТА МЕЦЕНАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 6. Форми здійснення благодійництва та меценатства
Благодійництво та меценатство можуть здійснюватись у таких формах:
1) фінансова допомога, що надається у будь-якій формі, яка не суперечить законодавству України, в тому числі заснування та надання стипендій, разової фінансової допомоги, грантів, субсидій, добровільної пожертви, фінансування цільових благодійних або меценатських програм, взяття на себе витрат по повному або частковому утриманню об’єктів, включаючи об’єкти культури, мистецтва, науки, освіти тощо;
2) матеріальна допомога, шляхом безоплатної передачі майна та/або майнових прав набувачу меценатської допомоги тимчасово, у постійне користування або у власність;
3) надання безоплатних послуг набувачам благодійної та меценатської допомоги;
4) організація та проведення благодійних та меценатських акцій, аукціонів, лотерей;
5) інші форми, що не суперечать законодавству України.
Конкретні форми благодійництва та меценатства визначаються благодійниками та меценатами самостійно.
Меценатська та благодійна допомога оформлюється договором, укладеним у письмовій формі з додержанням вимог чинного законодавства. Недодержання вимог такого договору щодо цільового використання благодійної та меценатської допомоги набувачем такої допомоги не позбавляє благодійників та меценатів пільг, передбачених чинним законодавством.
Здійснення благодійними та меценатськими організаціями благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку.
Стаття 7. Права благодійників та меценатів
Благодійники та меценати мають право:
займатись благодійництвом та меценатством безпосередньо або через благодійні або меценатські організації;
об'єднуватися у спілки, асоціації та інші об'єднання, що створюються на добровільній основі;
самостійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти і обсяги благодійної та меценатської допомоги;
бути засновником благодійних та меценатських організацій;
популяризувати своє ім'я (назву), символіку;
засновувати засоби масової інформації, підприємства і організації, займатися видавничою діяльністю;
вимагати збереження у таємниці розмірів та/або своєї благодійної та меценатської допомоги;
реалізовувати інші права, передбачені чинним законодавством.
Благодійники та меценати можуть брати участь в державних цільових програмах підтримки в відповідних галузях виключно на добровільних засадах.
Благодійники та меценати, які надали благодійну або меценатську допомогу в будь-якій формі набувачам такої допомоги, можуть вимагати від них звіт про використання зазначеної допомоги.
Набувачі благодійної та меценатської допомоги, що має цільовий характер, повинні звітувати перед благодійниками, меценатами, благодійними та меценатськими організаціями про використання такої допомоги.
Розділ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БЛАГОДІЙНИХ ТА МЕЦЕНАТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 8. Статус благодійних та меценатських організацій
В Україні створюються та діють благодійні або меценатські організації в залежності від обраних напрямів діяльності. Статус організації як благодійної або меценатської визначається засновниками під час її створення.
Благодійна або меценатська організація створена, у відповідності з цим Законом, може здійснювати свою діяльність на всій території України.
В Україні можуть створюватись і діяти міжнародні благодійні та меценатські організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
Стаття 9. Засновники благодійних та меценатських організацій
Засновниками благодійної або меценатської організації можуть бути фізичні особи, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форми власності.
Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, установи і організації, що фінансуються з бюджету, а також політичні партії не можуть бути засновниками (засновником) благодійної або меценатської організації.
Засновник благодійної або меценатської організації приймає рішення про заснування такої організації, затверджує статут (положення), формує орган управління організацією, заслуховує звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна організації, вирішує інші питання, віднесені цим Законом та статутом (положенням) організації до його компетенції.
Якщо засновниками благодійної або меценатської організації є дві чи більше особи, то питання, передбачені у частині третій цієї статті, вирішуються на загальних зборах (з'їзді, конференції) засновників такої організації.
Стаття 10. Організаційно-правові форми благодійних або меценатських організацій
Благодійні або меценатські організації можуть утворюватися у таких організаційно-правових формах:
членська благодійна або меценатська організація;
благодійний або меценатський фонд;
благодійна або меценатська установа;
інші благодійні або меценатські організації (фундації, місії, ліги тощо).
Конкретна організаційно-правова форма таких організацій визначається засновниками (засновником).
Стаття 11. Державна реєстрація благодійної та меценатської організації
Благодійна або меценатська організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
Державна реєстрація благодійних та меценатських організацій, їх філій та представництв, за виключенням міжнародних благодійних та меценатських організацій, здійснюється місцевими органами Міністерства юстиції України за місцем знаходження благодійної організації. Державна реєстрація міжнародних благодійних та меценатських організацій здійснюється Міністерством юстиції України.
За державну реєстрацію благодійної та меценатської організації вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для державної реєстрації благодійної або меценатської організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійної або меценатської організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію. Забороняється вимагати для реєстрації додаткові документи, не передбачені цим Законом.
Заява про державну реєстрацію благодійної або меценатської організації розглядається в п’ятнадцятиденний термін з дня подання всіх необхідних документів. Про результати розгляду у трьохденний термін повідомляється заявнику. Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної або меценатської організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Зареєстрована благодійна або меценатська організація вноситься до єдиного реєстру благодійних та меценатських організацій, що ведеться Міністерством юстиції України, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру оприлюднюються в офіційних виданнях.
Благодійна або меценатська організація зобов'язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у десятиденний термін стати на облік у податкових та інших державних органах за її місцезнаходженням.
Про зміни у статутних документах благодійна або меценатська організація повідомляє у 10-денний термін до органу державної реєстрації.
Рішення про державну реєстрацію благодійної або меценатської організації може бути анульоване у судовому порядку у разі встановлення органу державної реєстрації факту фальсифікації установчих документів.
Реєстрація декількох благодійних або меценатських організацій з однаковою назвою не допускається.
У випадку, коли з заявою про державну реєстрацію звертаються благодійні та меценатські організації, що мають одну і ту ж назву, перевага надається благодійній або меценатській організації, яка першою подала заяву про реєстрацію.
Зареєстровані благодійні та меценатські організації, включаючи міжнародні, мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Відмова у державній реєстрації благодійної або меценатської організації
Порушення встановленого цим Законом порядку створення благодійних та меценатських організацій або наявність раніше зареєстрованої благодійної чи меценатської організації під такою ж назвою є підставами для відмови у державній реєстрації.
Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної або меценатської організації надання їй юридичної адреси громадянином за місцем його проживання.
Рішення про відмову у державній реєстрації благодійної та меценатської організації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до законодавства України.
Стаття 13. Реорганізація благодійної або меценатської організації
Реорганізація благодійної та меценатської організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення).
При реорганізації благодійної та меценатської організації її права і обов'язки переходять до правонаступників.
Благодійна або меценатська організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку.
Стаття 14. Ліквідація благодійної або меценатської організації
Ліквідація благодійної або меценатської організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення) або суду в установленому законодавством порядку.
У разі ліквідації благодійної або меценатської організації після розрахунків із кредиторами її активи повинні бути передані іншій благодійній або меценатській організації за рішенням органу, що прийняв рішення про ліквідацію.
Стаття 15. Статут (положення) благодійної або меценатської організації
Благодійна або меценатська організація діє на підставі статуту (положення), який відповідає вимогам цього Закону та інших актів законодавства.
У статуті (положенні) зазначаються:
назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної або меценатської організації;
предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної або меценатської діяльності;
порядок утворення і діяльності органів управління благодійної або меценатської організації;
джерела фінансування та порядок використання майна і коштів благодійної або меценатської організації;
порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної або меценатської організації;
порядок реорганізації або ліквідації благодійної або меценатської організації, використання її майна і коштів в разі припинення діяльності;
умови і порядок прийняття в члени благодійної або меценатської організації та вибуття з неї;
права і обов'язки членів благодійної або меценатської організації.
До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями діяльності благодійної або меценатської організації.
Стаття 16 . Права благодійних та меценатських організацій
Благодійні та меценатські організації з метою здійснення благодійної або меценатської діяльності користуються всіма правами, передбаченими цим Законом для благодійників та меценатів. Крім того благодійні та меценатські організації мають право:
використовувати цільові пожертви, що надаються благодійниками та меценатами на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цієї пожертви;
утворювати відповідно до законодавства України свої відділення, філії, представництва;
організовувати збір благодійних або меценатських пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій;
мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання громадян" для реєстрації символіки об'єднань громадян;
мати інші права згідно з законодавством України.
Стаття 17. Обов'язки благодійної та меценатської організації
Благодійна або меценатська організація зобов'язана забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Засновники та працівники благодійної та меценатської організації не мають права отримувати матеріальних переваг і додаткових коштів у зв'язку із своїм становищем в цій організації, крім тих, що передбачені цим Законом.
Стаття 18. Органи управління благодійної або меценатської організації
Вищим органом управління благодійної або меценатської організації є засновник, а якщо засновників більше одного - колегіальний орган (загальні збори, з'їзд, конференція), який здійснює свої повноваження згідно із статутом (положенням) благодійної або меценатської організації.
До виключної компетенції вищого органу управління благодійної або меценатської організації належать затвердження статуту (положення) благодійної або меценатської організації, внесення змін до нього, обрання виконавчого та контрольного органів благодійної або меценатської організації та визначення їх компетенції, визначення основних напрямів діяльності благодійництва або меценатства, прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної або меценатської організації і вирішення інших питань, що передбачені статутом (положенням) про благодійну або меценатську організацію.
Виконавчим органом благодійної або меценатської організації є правління (комітет). Повноваження правління (комітету) визначаються статутом (положенням) благодійної або меценатської організації. Для забезпечення поточної діяльності благодійної або меценатської організації призначається адміністративно-виконавчий орган на чолі з президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням).
Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній або меценатській організації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається засновниками (засновником).
Члени виконавчого органу благодійної або меценатської організації, крім президента (директора), працюють на громадських засадах. Витрати, обумовлені виконанням статутних обов'язків у цих органах, можуть бути відшкодовані таким особам за рахунок коштів благодійної або меценатської організації за рішенням правління (комітету).
На працівників апарату благодійної або меценатської організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.
Стаття 19. Майно благодійної або меценатської організації
У власності благодійної або меценатської організації можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах.
Благодійні та меценатські організації мають право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у їх власності, будь-які угоди, що не суперечать їх статутним цілям та законодавству України.
Стаття 20. Джерела формування майна та коштів благодійних та меценатських організацій
Майно та кошти благодійних та меценатських організацій складають:
внески засновників (засновника) та інших благодійників та меценатів;
благодійні та меценатські внески і пожертви, що мають цільовий характер (благодійні або меценатські гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі;
надходження від проведення благодійних або меценатських кампаній зі збору благодійних пожертв, благодійних або меценатських масових заходів, благодійних або меценатських лотерей та аукціонів з реалізації майна та пожертв, які надійшли від благодійників або меценатів;
доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної або меценатської організації;
інші джерела, не заборонені законодавством України.
Джерелом формування майна та коштів благодійної або меценатської організації не можуть бути кредити.
Майно та кошти благодійної та меценатської організації не можуть бути предметом застави.
Стаття 21. Господарська діяльність благодійних та меценатських організацій
Благодійна або меценатська організація здійснює господарську діяльність, спрямовану на виконання її статутних цілей та завдань.
Благодійна або меценатська організація самостійно вирішує господарські питання, умови оплати праці працівників апарату такої організації, використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства.
Розмір витрат на утримання благодійної або меценатської організації не може перевищувати 20 відсотків кошторису цієї організації в поточному році.
Фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх доходів, заощаджень або майна на благодійну або меценатську діяльність, користуються податковими та іншими пільгами відповідно до законодавства України.
Благодійні або меценатські організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертви, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.
Стаття 22. Фінансова діяльність благодійних та меценатських організацій
Благодійна або меценатська організація обліковує на окремих банківських рахунках кошти для господарської та благодійної або меценатської діяльності як в національній, так і в іноземній валютах.
Порядок відкриття та ведення банківських рахунків благодійних та меценатських організацій встановлюється Національним банком України.
Фінансова діяльність благодійної або меценатської організації здійснюється відповідно до вимог законодавства України. Фінансова діяльність, спрямована на благодійництво або меценатство, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова діяльність.
Надходження благодійної або меценатської організації від фінансової діяльності спрямовуються виключно на благодійництво або меценатство і забезпечення господарської діяльності у розмірах та порядку, передбаченому цим Законом.
Стаття 23. Благодійна або меценатська програма
Благодійна або меценатська програма приймається вищим або іншим органом управління благодійної організації відповідно до її статуту і є комплексом благодійних заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям організації.
На фінансування благодійних та меценатських програм повинна використовуватися вся сума надходжень, що надійшла за фінансовий рік від підприємств і організацій, які перебувають у власності благодійної або меценатської організації, за виключенням адміністративно-господарських витрат, пов'язаних з функціонуванням благодійної або меценатської організації. За умови реалізації довгострокових програм використання коштів здійснюється відповідно до термінів, визначених цими програмами.
Розділ IV. ДЕРЖАВА, БЛАГОДІЙНИЦТВО І МЕЦЕНАТСТВО
Стаття 24. Основні принципи державної політики щодо благодійництва та меценатства
Основними принципами державної політики щодо благодійництва та меценатства є:
1) створення правових гарантій для вільного функціонування та розвитку благодійництва та меценатства;
2) добровільність та свобода благодійництва та меценатства з урахуванням обмежень, встановлених законами України;
3) моральна та матеріальна підтримка державою благодійної та меценатської діяльності через систему податкових пільг та інших засобів заохочення;
4) захист передбачених законодавством України прав та інтересів суб’єктів благодійництва та меценатства.
Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність суб’єктів благодійництва та меценатства крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.
Стаття 25. Державні гарантії та підтримка благодійної та меценатської діяльності
Держава гарантує кожному з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, можливість здійснювати благодійну та меценатську діяльність на території України, а також захист передбачених законодавством прав і законних інтересів благодійників та меценатів.
Держава надає підтримку благодійникам та меценатам шляхом їх морального стимулювання, а також надання їм податкових пільг.
Моральне стимулювання благодійництва та меценатства здійснюється шляхом:
нагородження державними нагородами України;
широкого висвітленням благодійної та меценатської діяльності в засобах масової інформації в тому числі державних та комунальних за згодою благодійника та мецената;
увічнення імені або назви благодійника або мецената на об’єктах та результатах благодійницької або меценатської діяльності за згодою благодійника або мецената.
Державні органи також відзначають осіб, що здійснюють благодійну та меценатську діяльність в інших формах відповідно до законодавства.
Відзначення благодійників та меценатів може здійснюватися публічно, в тому числі через засоби масової інформації, та не вважається рекламою.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування надають благодійникам та меценатам, набувачам благодійної та меценатської допомоги інформацію про сучасний стан та напрями розвитку благодійництва та меценатства за напрямами, визначеними цим Законом.
Стаття 26. Звітність благодійних та меценатських організацій
Обсяг і форми статистичної звітності благодійних та меценатських організацій встановлюються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням особливостей їх діяльності.
Форми, порядок складання та подання фінансової звітності про використання коштів та майна благодійними та меценатськими організаціями встановлюються центральним податковим органом з урахуванням особливостей благодійної або меценатської діяльності.
Стаття 27. Державний контроль в сфері благодійництва та меценатства
Державний контроль за діяльністю суб’єктів благодійництва та меценатства, в тому числі і порядком використання благодійної та меценатської допомоги її набувачами, здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.
Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про благодійництво та меценатство.
Особи, винні у порушенні законодавства про благодійництво та меценатство, несуть відповідальність відповідно до законів України.
Стаття 28. Благодійництво та благодійна діяльність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних і міжнародних організацій на території України
Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні і міжнародні організації мають право здійснювати благодійництво та меценатство на території України. Однією із форм благодійництва є гуманітарна й інша матеріальна допомога, порядок та здійснення якої на території України визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України та законів України.
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Внести наступні зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1995, N 4, ст. 28):
викласти пункт 5.2.13 Статті 5 в такій редакції:
„5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) платником податку як благодійна або меценатська допомога згідно з чинним законодавством у розмірі, що не перевищує десяти відсотків валового доходу платника податків звітного періоду”.
викласти підпункт б) пункту 7.11.1. в наступній редакції:
„б) благодійними і меценатськими організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної або меценатської діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;”
2. Внести зміну до Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156), виклавши п. 5.1.21. в такій редакції:
„5.1.21. подання благодійної або меценатської допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а", "б" і "е" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких або меценатських цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної або меценатської допомоги відповідно до законодавства.
Під безоплатною передачею слід розуміти поставку товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної або меценатської допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій їх вартості з боку таких отримувачів або інших осіб. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування особою, яка надає такі товари (послуги).
Правила маркування товарів, отриманих як благодійна або меценатська допомога, що унеможливлюють продаж або інші види відчуження таких товарів за відсутності такого маркування, та порядок розподілу таких товарів, а також контролю за цільовим розподілом благодійної або меценатської допомоги у вигляді конкретно наданих послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Марковані товари, отримані з метою подання благодійної або меценатської допомоги, які продаються за кошти або інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таку поставку, підлягають конфіскації в доход держави у встановленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної (у тому числі гуманітарної) або меценатської допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності, у тому числі при їх ввезенні (імпортуванні) на митну територію України, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів, згода на укладення яких надана Верховною Радою України.
Якщо інші закони встановлюють правила оподаткування благодійної (у тому числі гуманітарної) або меценатської допомоги, які відрізняються від правил, встановлених цим підпунктом, то діють правила цього підпункту.”
3. Внести зміну до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 37 (12.09.2003), ст. 308), доповнивши його пунктом 4.3.37 наступного змісту:
„4.3.37. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) або отримані платником податку як благодійна або меценатська допомога згідно з чинним законодавством у розмірі, що не перевищує десяти відсотків загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.”
4. Частину першу статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 21) доповнити двома новими абзацами такого змісту:
„Заслужений благодійник України”,
„Заслужений меценат України”.
5. Цей Закон набирає чинності з початку бюджетного року, наступного за роком прийняття цього Закону.
6. До приведення законодавства у відповідність із Законом України „Про благодійництво та меценатство нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
7. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний термін:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України „Про благодійництво та меценатство;
привести рішення Уряду у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом”.
Голова Верховної Ради України
