В И С Н О В О К

на проект Закону України про внесення змін

до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»

(реєстраційний № 2571)

У законопроекті пропонується викласти у новій редакції Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” під назвою “Про благодійництво  та меценатство”. В ньому передбачається врегулювати комплекс питань, пов’язаних із благодійною та меценатською діяльністю в Україні, зокрема, визначити основні засади створення, діяльності та реорганізації благодійних та меценатських організацій, визначити засади їх відносин із державними органами, джерела формування майна і коштів, а також встановити відповідальність за порушення  законодавства про благодійництво та меценатство.

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши поданий законопроект, висловлює щодо нього такі зауваження і пропозиції.

Насамперед, слід зазначити, що у законопроекті недостатньо чітко визначаються та розмежовуються поняття “благодійництво” і “меценатство”: в одних випадках вони вживаються як синоніми, в інших - як самостійні поняття. Недостатня їх визначеність призводить до того,  що у назві проекту закону йдеться про “благодійництво та меценатство”, у назві статті 1 – про “благодійництво, меценатство”, а у назвах  статей 10, 13, 14, 15, 18, 19, 23 - про «благодійництво або меценатство».

На думку управління, меценатство слід розглядати не як самостійний вид діяльності, а як одну із форм благодійництва у сфері культури, мистецтва, науки та освіти, що підтверджується (починаючи з Розділу ІІ) спільністю відображених у законопроекті їх організаційно-правових засад, принципів та форм діяльності.

Законопроект містить положення (частина восьма статті 2), відповідно до якого його норми не розповсюджуються на спонсорство, яке визначається як “добровільна матеріальна фінансова, організаційна та інша підтримка набувачів спонсорської допомоги фізичним та юридичним особам (спонсорами) з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг”. Управління вважає, що питання законодавчого регулювання спонсорства виключені із цього законопроекту необґрунтовано, оскільки сутність спонсорства в багатьох позиціях збігаються із благодійництвом та меценатством. Більше того, законопроектом пропонується надання  благодійникам та меценатам  права “популяризувати своє ім’я (назву), символіку» (абзац п’ятий частини першої статті 7), що по суті збігається з метою, яка ставиться при здійсненні  спонсорської діяльності.

Можливість звільнення благодійних та меценатських організацій “від  сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів” (частина п’ята статті 21), а також надання благодійним та меценатським організаціям податкових та інших пільг, що випливає із змісту частини четвертої статті 21 та пункту 4 частини першої статті 24, на думку управління, суперечить сутності благодійництва і меценатства як добровільної безкорисливої фінансової матеріальної, організаційної та іншої допомоги її набувачам (стаття 2 законопроекту). Тим більше, що відповідно частини третьої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” “пільги щодо оподаткування  не  можуть  встановлюватися  або змінюватися іншими законами  України,  крім  законів про оподаткування”.

На думку управління, надання відповідних пільг може звести нанівець саму ідею благодійництва та меценатства і створити підстави для зловживань у фінансовій сфері.

Зважаючи на те, що благодійні та меценатські організації є добровільними недержавними організаціями, варто звернути увагу на те, що закон не може докладно визначати мету, напрями та умови надання благодійної та меценатської допомоги (статті 4, 5). Ці організації як інститути громадянського суспільства можуть надавати відповідну допомогу в будь-яких визначених ними самими випадках, крім випадків, заборонених законом.   Тому статті 4 та 5 варто було б доповнити положеннями, згідно з якими благодійництво і меценатство може здійснюватися і в інших напрямах, які не заборонені законом.

З метою вдосконалення структури і змісту законопроекту питання про сприяння меценатами охороні та збереженню культурної спадщини, а також надання меценатської допомоги з метою збереження пам’яток історії та культури доцільно було б викласти в одному абзаці частини першої статті 5 законопроекту, а не у двох, як пропонується законопроектом (абзаци третій та п’ятий частини першої статті 5).

В окремих випадках у законопроекті пропонується врегулювати суспільні відносини, які за своєю природою не належать до предмета законодавчого регулювання (статті 7, 16,17, 18 23 та ін.). Основне призначення законів про об’єднання громадян є визначення їхніх прав та обов’язків у відносинах з органами державної влади та з органами місцевого самоврядування з тим, щоб  останні не перешкоджали їх діяльності.

Законопроектом передбачено можливість надання меценатської допомоги лише дошкільним, загальноосвітнім, позашкільним та професійно-технічним закладам і, на думку управління, безпідставно  виключена можливість її надання вищим навчальним закладам (абзац п’ятий частини першої статті 5).

Потребують узгодження між собою назва та зміст статті 3. Адже у її назві йдеться про основні засади благодійництва та меценатства, у частині першій – про їх принципи.

У законопроекті зустрічаються порушення вимог нормопроектної  техніки. За аналогією з чинним Законом України “Про благодійництво та благодійні організації” у поданому законопроекті доцільно було б зберегти статтю, присвячену визначенню спеціальних термінів та понять.

Крім того, у законопроекті порушена послідовність розміщення статей 1,2,3. Відповідно до усталених традицій нормопроектування їх слід було б викладати у такій послідовності: стаття 1 “Визначення термінів”; стаття 2 “Законодавство про благодійництво та меценатство”; стаття 3 “Основні засади благодійництва та меценатства”.

У частині першій статті 6 здійснена нумерація абзаців, в той час як в інших статтях законопроекту вона відсутня.

Назва статті 2 “Загальні положення” повністю  дублює  назву розділу 1.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект слід відправити на доопрацювання.

Керівник Головного управління                                             В. Борденюк

Вик: О.Шуба,  О.Макаренко